Категорії
Без рубрики

ФРЕЗЕРУВАННЯ ЦИРКОНУ

Сучасні технології автоматизованої обробки матеріалів у стоматології з кожним роком стають доступнішими.

На сьогоднішній день практично всі фрезерувальні центри і більшість професійних майстерень використовують у своїй роботі програмовані фрезерні верстати. Таким чином, стає все більш очевидною висока ефективність впровадження CAD/CAM моделювання у стоматології.

Відмінні риси та переваги ZrO2

Діоксид цирконію це один з найпопулярніших матеріалів для протезування із застосуванням сучасних цифрових методів обробки. Завдяки винятковій міцності та повній біологічній сумісності виготовлені з нього протези мають сьогодні найбільший попит.

У різних виробників здатність до пропускання світла (транлюцентність) і ступінь непрозорості (опаковість) можуть бути різними, проте це не знижує кінцевої якості виготовлених моделей. З діоксиду цирконію виготовляють не тільки повні мостоподібні протези та більшість видів коронок, а й будь-які знімні ортопедичні конструкції.

Процес виготовлення протезів із ZrO2 відбувається із застосуванням сучасних технологій комп’ютерного моделювання протягом усього процесу. В результаті, ймовірність помилок практично виключена та забезпечений найвищий рівень точності обробки матеріалу. Саме можливість використання автоматизованих систем для роботи є основною перевагою цього матеріалу.

Застосування діоксиду цирконію це один із найперспективніших напрямів у розвитку сучасних технологій протезування. Але робота з цим матеріалом на складному сучасному обладнанні вимагає від лікаря стоматолога спеціальних знань та відповідної технічної підготовки.

Фрезерувальні роботи

Певна проблема застосування матеріалів на основі діоксиду цирконію полягає в тому, що сьогодні кожен виробник обладнання пропонує використовувати тільки його сировину та певну технологію обробки. В результаті технічні характеристики матеріалів, що постачаються різними компаніями, можуть суттєво відрізнятися.

Тому після закупівлі партії нової сировини необхідно:

  • уважно ознайомиться із супровідною інструкцією виробника;
  • з’ясувати реальний коефіцієнт розширення купленого матеріалу;
  • ввести дані до програми управління роботою фрезерувального верстата.

Це необхідно для забезпечення коригування в роботі CAM, яка за заводськими установками передбачає розширення на 20-25% від оригіналу.

Після цифрової обробки файл, що містить дані про просторову модель, буде передано в блок управління роботою фрезерного верстата. Використовуючи введені дані, машина за допомогою фрези виготовить із заготівлі тривимірну модель, створену на комп’ютері. Після закінчення фрезерувальних робіт білу заготовку із ZrO2 забарвлюють у необхідний кольоровий відтінок і відправляють у термічну піч для спікання.

Лабораторія UADENT постійно використовує діоксид цирконію у виготовленні протезів, тому що це міцний і довговічний матеріал.

Категорії
Без рубрики

Цифровий протокол

Цифровий протокол

Стоматологія стрімко рухається у бік тотального «оцифрування». Вже набила оскому фраза “повний цифровий протокол”. Нам подають, що “digital” – концентрація технологій та нівелювання “людського фактора”. Само собою, це передбачає недосяжну раніше точність, естетику та швидкість. Здавалося б, ось воно, світле цифрове майбутнє…

А ще ми живемо в суспільстві споживання. Неухильно зростає попит на ідентичність. Люди швидко звикають до хорошого і легко піднімають планку. І ось вже плановану посмішку пацієнт хоче оцінити на своєму обличчі, майбутню реставрацію спочатку приміряти, чи готові зуби отримати ще сьогодні, а новою посмішкою відразу поділитися з усім світом …

Чи варто уточнювати при такому тренді, наскільки сильно для стоматолога зростає ціна лікарської помилки?

Digital Dentistry

Термін став повсюдним буквально за пару років. Майбутнє почалося ще вчора і медицина опинилася на піку технологічного прогресу. На сьогодні багато клінік впровадили цифрові етапи в повсякденну практику. Комп’ютерна томографія, 3D планування імплантації, сканування ротової порожнини, віртуальний дизайн посмішки, фрезерування майбутніх зубів із негайною фіксацією — давно стали звичайним явищем.

Ще раніше комп’ютерні технології з’явилися в зуботехнічних лабораторіях, кардинально змінивши правила гри. Зараз уже мало хто може уявити ортопедичну стоматологію без CAD/CAM.

Але, як завжди, є нюанс. Все правильно, цифрова обробка дає недосяжну раніше точність. Так, суттєво зросла швидкість, багатьох тривалих етапів просто немає. Але що не так у “цифровому королівстві”

1. Залежний ланцюжок

Тут варто відзначити, що майже все стоматологічне виробництво – технологічний ланцюжок послідовних етапів Як приклад: сканування > зшивання сканів > зіставлення маркерів > моделювання абатментів > дизайн відновлення > фрезерування конструкцій > поклейка платформ > забарвлення реставрації.

У реальності така послідовність істотно довша або перетинається з іншими. До того ж, більшість етапів є «залежними», тобто такими, що випливають один з одного. Це означає, що “максимальне відхилення попередньої операції стає початковим значенням наступної. У такому у разі, помилки не усереднюються, а накопичуються” / Е.Голдратт

2. Повний цифровий протокол

Іншими словами, вся технологія виробництва потрапляє у визначення “CAD/CAM”. Як уже зазначали, у цій лінійці відсутні багато аналогових етапів. На жаль, але до числа “випалих” часто потрапляють контроль і запас.

Крім того, отримання фізичної реставрації тільки на фінальному етапі сильно збільшує невизначеність, а також вартість можливих помилок.

Тому, саме в наш вік і при “цифровому протоколі” наріжним каменем стає планування.

Цифровий пацієнт

І тут варто віддати належне “Digital” – основні переваги “цифри” виявляються у всій красі ще на етапі планування стоматологічного лікування.

Перш за все, комп’ютерні технології дозволяють нам з’єднати дані пацієнта з різних джерел. Цифрові відбитки, скани обличчя, результати томографії та аксіографії точно поєднуються в єдиний тривимірний проект. Додавши ще фотографії, ми хіба що створюємо “віртуального пацієнта” – Digital Patient.

При цьому у нас є вся необхідна інформація, яка допомагає спланувати функціональну та естетичну реставрацію.

Два вектори

“Якщо ви не знаєтеті, куди йдете, будь-яка дорога зможе привести вас туди.” /Л. Керрол

Концептуально, є два напрями планування: прямий та зворотний.

1) Пряме планування – визначення цілей і завдань, виходячи з відправної точки, де зараз. У нашому випадку прикладом планування клінічної ситуації буде цифровий вакс-ап. Можна виділити:

  • діагностичний – планування відновлення зубного ряду;
  • естетичний – дизайн реставрації, що відштовхується від форми та конфігурації обличчя пацієнта ( facially-driven-design );
  • функціональний — прогноз реабілітації з урахуванням центрального співвідношення та індивідуальних рухів нижньої щелепи.

Діагностичне моделювання дозволяє побачити кінцевий результат стоматологічного лікування, приміряти його на пацієнта або підтвердити обраний шлях реабілітації.

2) Зворотне (реверсивне) планування – від мети до шляху її досягнення. Іншими словами, варіантне складання програми процесів. Цей метод набагато точніший і наочніший. Він дозволяє вибрати оптимальну послідовність етапів, сконцентруватися на конкретних кроках, розставити контрольні точки, спрогнозувати терміни.

Тут ми працюємо від наміченого результату до поточної клінічної ситуації. У у нашому випадку прикладом реверсивного планування будуть:

  • вибір ортопедичної конструкції від цифрового вакс-апу;
  • планування імплантації від запланованої реставрації;
  • доопераційна протетика від навігаційної імплантації;
  • постійне протезування як етапи на шляху до мети.

Зворотне планування сильно зменшує невизначеність і допомагає розрахувати необхідні ресурси. Тобто дозволяє лікареві зберегти нервові клітини, а пацієнтові здоров’я та гроші.

Об’єднавши обидва методи планування, ми допомагаємо вам ясно уявити цілі, розсунути горизонти та досягти нових висот. Цифрове планування – єдиний спосіб уникнути грубих помилок і досягти потрібного результату комплексного стоматологічного лікування.